Чи розвалить питання українського безвізу ЄС

08.12.2016 18:06       

Новини про чергові перемоги на фронті безвізу, покликані розвіювати в українців ранньозимову депресію, частково виконують свою функцію. Зокрема, повідомлення президента України Петра Порошенка про те, що в Брюсселі врешті-решт досягли компромісу щодо механізму припинення безвізового режиму – яке, більше того, блискуче підтвердилося сьогодні рішенням Комітету постійних представників країн ЄС, безумовно поповнило список “перемог”.

Комітет постпредів затвердив від імені Ради ЄС компромісний текст угоди, погоджений з Європейським парламентом, щодо механізму призупинення безвізового режиму який буде направлено до Європейського парламенту на голосування в першому читанні, і для прийняття Радою ЄС.

Оскільки безліч європейських політиків і посадовців неодноразово повторювали, що затримка із візовим режимом має виключно технічний і формальний характер, а політичне рішення фактично давним-давно прийняте, то тривалі затримки на даному етапі практично неможливі.

Ні, звичайно, завжди можна вигадати неправильно оформлений текст чи неправильно поставлений підпис – але подібні речі виглядатимуть для всіх, включно із європейськими бюрократами, відвертим знущанням, і тільки погіршать переговорну позицію ЄС. Яку, до слова, вже й без того колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен не далі як позавчора назвав “зрадою України”.

Тому зараз перед Брюсселем стоїть принципове питання про надання безвізового режиму для України та Грузії – чи публічну відмову від подібного жесту. Якими б міркуваннями ця відмова не аргументувалась, її наслідки будуть однаково руйнівними для ЄС. При тому можливість для відкладення відповіді на це питання також практично вичерпана.

З одного боку, в Брюсселю є серйозні аргументи на користь відмови від безвізового режиму. Головна із них – це антиімігрантські настрої, які підживлюють рейтинги євроскептичних партій всередині ЄС. Той факт, що українці ніяк не схожі на класичний образ мігранта ,який претендує на соціал і збирається насаджувати свою культуру в чужій країні, не завадить євроскептикам в разі прийняття безвізу розкритикувати Брюссель – і провідників загальноєвропейської політики в національних країнах в продовженні політики “надміру відкритих дверей”.

З іншого боку, в Брюсселю є й не менш впливові аргументи на користь надання безвізу українцям. Оскільки відмова – чи подальші затримки, які будуть рівнозначними відмові – призведуть до того, що євроскептичні тенденції, які були впливовими у Франції, Італії та Німеччині, цілком можуть розповсюдитись на країни Східної Європи, в першу чергу – на Польщу та Прибалтику.

Де небезпідставно вважатимуть, що відмова українцям у безвізовому режимі, по перше, сприяє поверненню України на геополітичну орбіту Кремля – і потенційному переміщенню кордонів “руського міра” безпосередньо до східних околиць Польщі. По друге, подібна відмова ставить під питання здатність як Брюсселю, так і провідних європейських держав виконувати будь-які свої обіцянки. В тому числі – й ті, що стосуються спільної оборони. Що автоматично підштовхне і без того “про вашингтонський блок” східноєвропейських держав до подальшого нарощування співробітництва саме зі США. А при “прагматичному” Трампі на чолі Америки ці країни, в обмін на гарантії безпеки, неминуче стануть агентами впливу Вашингтону в ЄС.

До речі, про “політичну імпотенцію ЄС” в разі відмови від публічно гарантованого безвізу цілком можуть заявити і євроскептики з інших держав, для яких українське питання буде приводом для критики Брюсселю. Не залежно від того, яке там рішення буде прийнято.

Таким чином, фінал бюрократичних зволікань ставить Європу перед необхідністю вибирати між двома не надто райдужними сценаріями. Кожен з яких, потенційно, тільки підсилить нестабільність всередині євроспільноти.

А нам поки залишається хіба що розділяти ентузіазм української влади стосовно безхмарного майбутнього безвізового режиму.

Тим паче, що цей ентузіазм, який первісно був прерогативою президента, охоплює дедалі більше українських посадовців. От, приміром, Державна фіскальна служба, яка задумалась над тим, як заборонити захланним громадянам привозити з собою європейських товарів на цілих 500 євро без оподаткування, судячи з усього, теж вірить у скорий безвіз – і потоки податків з українців, що повертаються із європейських шопінг-турів. Хотілось би, щоби в Брюсселі не зневажили цю щиру і наївну мрію підлеглих Насірова. Ну і решти українців, звичайно, теж.

Новини
Новини по темі
© 2015 Матриця правди. Усі права захищені, а Україна ще ні