Греція: що буде після перемоги проросійських сил?

28.01.2015 10:07       

Є лише одне правило для політиків у кожній країні:
коли ти при владі, не говори того, що казав, коли був в опозиції.

Джон Голсуорсі

Мудрість великого англійського письменника, мабуть, стане у нагоді новому прем’єр-міністрові Греції – Алексісу Ципрасу, лідеру лівої партії СІРІЗА, яка виграла парламентські вибори.

Лівим не вистачило лише двох мандатів, щоб сформувати однопартійну більшість – і після недовгих переговорів було оголошено, що партія домовилася про створення коаліції з правою популістською партією “Незалежні греки”. Основною причиною такого вибору партнера в СІРІЗА назвали спільну з правими позицію щодо “трійки” кредиторів (МВФ, ЄС, Європейський центральний банк).

Все, таким чином, відбулося згідно з прогнозом попередньої статті, опублікованої на “Європейській правді” за тиждень до голосування.

Якими є умови коаліційної домовленості?

Уряд ще не сформовано, але, згідно з повідомленнями, “Незалежні греки” претендують на крісла міністрів громадського порядку (МВС), закордонних справ і оборони. Це дозволить їм реалізувати власну політику, зокрема, у питанні боротьби з нелегальною міграцією, звичайної для країн Середземномор’я.

За оцінками, в Греції проживає близько півмільйона нелегалів.

Грецькі ліві, у тому числі представники СІРІЗА, неодноразово критикували надмірно жорстку політику попереднього уряду – наприклад, поліцейські обшуки з метою знайти і затримати нелегалів, або ж вкрай несприятливі умови утримання в таборах, де тимчасово перебувають мігранти.

Також грецькі ліві закидали поліції співпрацю з бойовими загонами ультраправої партії “Золотий світанок”, що неодноразово нападали на мігрантів.

Однак тепер, якщо питаннями внутрішніх справ опікуватимуться представники правої партії, налаштовані щодо нелегалів ще більш жорстко, ніж попередні центристські уряди, СІРІЗА повинна буде пояснити своїм виборцям, чому їй довелося здати свої позиції з такого болючого питання.

В питанні міжнародних відносин позиції партій також не збігаються.

Зокрема, СІРІЗА виступає за перезавантаження (тобто відновлення) стосунків з давнім противником греків, Туреччиною, тоді як “Незалежні греки” займають протилежну, націоналістичну позицію.

До того ж молодший партнер по коаліції виступає прихильником збільшення витрат на оборону і може вимагати дофінансування цієї сфери, тоді як СІРІЗА має відмінну позицію. Ці питання також можуть бути джерелом конфлікту партнерів.

Проте обидві партії підтримують скасування санкцій ЄС щодо Росії.

Оскільки навіть продовження чинних санкцій, не кажучи вже про введення нових, вимагає підтримки всіх країн-членів ЄС, уряди інших країн – прихильники жорсткої політики щодо РФ – будуть змушені торгуватися з новою грецькою владою.

Щоб не було непорозумінь, зазначимо: для більшості грецьких виборців питання відносин з Росією не було принциповим.

Греки проголосували за СІРІЗА не тому, що вона прихильно ставиться до Росії – для них ключовими були причини економічного і соціального характеру.

Відзначимо також, що Панос Камменос, лідер “Незалежних греків”, претендує на посаду міністра морського флоту, що дасть йому контроль над багатомільярдними грошовими потоками. Якщо таке призначення відбудеться, безумовно, довіра до антикапіталістичного пафосу СІРІЗА трохи впаде.

Нарешті, лишається ще питання релігії.

Враховуючи закріплений у Конституції Греції офіційний статус православної церкви і релігійність греків, він також має значення.

Атеїст Ципрас, що перший з прем’єр-міністрів сучасної Греції відмовився складати присягу на Біблії, пішов на угоду з партією, яка виступає за ще тісніші зв’язки між державою і церквою.

При цьому, судячи з усього, посада міністра освіти і релігії залишиться за представником СІРІЗА. Таким чином, існує ще одне питання, щодо якого нинішні союзники займають полярно протилежні позиції, що в майбутньому може призвести до розколу.

* * * * *

Наскільки реальним є досягнення головної мети нової коаліції – списання частини боргу?

З одного боку, Анґела Меркель, чиє слово в цьому питанні має значну вагу, заявила, що Греція повинна відповідати за своїми міжнародними зобов’язаннями. З іншого ж боку, є ймовірність, що грекам все ж частково вдасться домогтися своїх цілей. Так, Foreign Policy зазначає, що за рахунок зниження відсоткових ставок для поточних боргів і продовження терміну їхніх виплат Греція зможе заощадити близько 31 млрд євро, або 17% ВВП.

Такі поступки будуть майже безболісними для кредиторів, але зменшать борг країни лише на одну десяту.

Тим не менш, експерти видання вважають, що деякі подальші поступки з боку кредиторів можливі, адже ВВП Греції минулого року вперше з початку кризи продемонстрував зростання, і країна вийшла на первинний профіцит бюджету. Це означає, що без урахування боргових виплат доходи бюджету Греції перевищують витрати.

Необхідно розуміти, що до кроків назустріч Греції Європа ставитиметься обережно, оскільки інші країни-боржники у такому разі зможуть вимагати поступок і для себе.

Це насамперед стосується Іспанії, де ліва партія “Подемос”, союзник грецької СІРІЗА, лідирує у передвиборчих опитуваннях.

Побоювання зростання лівого популізму в Європі після перемоги партії Ципраса вже призвело до послаблення євро.

А оскільки прихильникам санкцій проти Росії необхідно буде переконати Грецію підтримати їх, то для цього можуть бути використані й економічні аргументи.

Тобто йдеться про можливий обмін – санкції на фінансову допомогу.

Однак експерти також зауважують, що подібні заходи дозволять лише скоротити розмір боргу, але не принесуть більше грошей, якими Греція змогла б розпоряджатися.

І тут наведемо лише деякі передвиборчі обіцянки Ципраса:

збільшення мінімальної зарплати з 500 до 750 євро;
житлові та продуктові субсидії, повна оплата електроенергії для тих, хто живе за межею бідності;
повернення 13-ї зарплати для державних службовців і 13-ї пенсії на Різдво;
більш комфортні умови списання боргу неплатоспроможним індивідам і компаніям;
створення 300 тис. нових робочих місць;
повернення на державну службу “незаконно звільнених”.
За оцінками СІРІЗА, виконання всієї партійної програми коштувало би близько 12 млрд євро. Але в ситуації величезного державного боргу, котрий якщо й буде урізаний, то лише незначним чином, абсолютно незрозуміло, звідки держава може взяти такі гроші.

Обидва союзники по коаліції виступають за повернення позики нацистської Німеччини у Банку Греції, взятого окупаційною владою. З урахуванням інфляції ця позика сьогодні дорівнює 17 млрд євро. Однак сумнівно, що Німеччина віддасть ці гроші; швидше за все, якщо Ципрас і вирішить вимагати борг з ФРН, цей процес триватиме довго.

А часу в коаліції, швидше за все, небагато.

Занадто багато їх роз’єднує, а об’єднує – лише неприйняття умов кредиторів.

І однозначно, дуже амбітною є соціальна програма, представлена СІРІЗА. Звісно, в країні, де рівень життя дуже істотно впав з 2008 року, де безробіття перевищує 25% (найвищий показник в ЄС), а багато хто змушений підписувати короткострокові контракти або працювати неповний робочий день, люди хочуть вірити в можливість швидкого виходу з кризи.

Але настільки щедрі та впевнені обіцянки відверто нагадують програму однієї української партії на виборах 2012 року з обіцяними пенсіями по 500 євро.

Звісно, було б приємно побачити компетентні дії нової влади з відновлення грецької економіки. Однак імовірнішим видається сценарій, за якого Греція зможе домогтися лише поліпшення умов виплати боргу, але не списання значної його частини.

А отже, коштів на виконання такої соціальної програми у держави не буде. І якщо лідер “Незалежних греків” все ж таки стане міністром морського флоту, то є сумніви, що ці кошти Греція зможе отримати за рахунок більш жорсткого оподаткування великого бізнесу, пов’язаного з суднобудуванням і морською торгівлею – а це найважливіші галузі економіки країни.

Таким чином, “безкоштовних грошей” греки не побачать, що призведе до падіння підтримки обох партій.

Крім того, цілком ймовірно, що з часом розпочнуться публічні конфлікти між партнерами по коаліції з  гострих питань, які їх розділяють.

У зв’язку з цим є великі сумніви, що нинішня коаліція протримається чотири роки, до закінчення повноважень чинного парламенту. І цілком ймовірно, що на країну незабаром чекають нові дострокові вибори.

Автор: Костянтин Федоренко

Новини
Новини по темі
© 2015 Матриця правди. Усі права захищені, а Україна ще ні