09.06.2023
Морфеус
Досвід провідних країн світу у галузі розробки та впровадження роботизованих систем
Перехоплення ініціативи та досягнення переваги над протиборчою стороною у таких ключових в конфлікті, який відбувається, сферах, як інформаційна та кібернетична, розвідки та проведення спеціальних операцій, застосування безекіпажних роботизованих комплексів розвідки, радіоелектронного пригнічення, високоточного вогневого ураження, підготовки та ведення асиметричних дій, оперативного управління силами та засобами вимагає наявності відповідних засобів
В сучасній війні використанню традиційних сил і засобів все частіше відводиться допоміжна функція.
У зв’язку з цим військова організація держави в більшості технологічно-розвинутих країнах включає в себе два основних компонента: потенціал стримування, що складається з традиційних збройних сил, та потенціал ведення війн нового типу.
Основу потенціалу для ведення війн нового типу складають сили спеціальних операцій, органи інформаційного (комунікаційно-контентного) протиборства та психологічних операцій, кібер-війська, органи розвідки і управління.
Для ведення розвідки, спостереження, забезпечення цілевказівок, вогневого ураження та оцінки результатів нанесення ударів у ході різноманітних операцій та бойових дій в сучасних арміях превалюючої більшості держав світу створені підрозділи, які оснащені безекіпажними роботизованими комплексами (наземного, повітряного, надводного та підводного базування).
На даний час впровадження безпілотних (роботизованих) комплексів розглядається військовим керівництвом провідних країн як магістральний напрям розвитку засобів збройної боротьби. Підвищення рівня оснащення збройних сил роботизованими засобами повітряного та наземного базування в умовах сучасних мережецентричних війн забезпечує досягнення переваги над противником при одночасному скороченні чисельності військовослужбовців і техніки, а також дозволяє суттєво знизити втрати особового складу. Виконання програм розробки наземних робототехнічних комплексів різного призначення, частка яких, згідно з перспективними планами міністерства оборони США, повинна скласти до 2020 р. не менше 60% від загальної кількості бойової техніки, приведе, за оцінками американських фахівців, до істотного підвищення бойових можливостей збройних сил.
У бойових підрозділах сухопутних військ США рівня бригади планується застосування чотирьох типів безекіпажних наземних машин: бойові безекіпажні наземні машини, оснащені засобами розвідки й ураження цілей; багатоцільові безекіпажні наземні машини забезпечення бойових дій тактичних підрозділів; портативні безекіпажні наземні машини підтримки бойових дій солдата (підрозділу) у населених пунктах (переносний мобільний робот); безекіпажні наземні машини загального й спеціального призначення різних масогабаритних характеристик.
Відповідно до планів міністерства оборони США (Інтегрована дорожня карта розвитку безекіпажних систем на період 2009-2034 рр.) передбачається створення й впровадження у війська до кінця цього терміну більш 170 типів наземних роботів. Їхня розробка буде здійснюватися в рамках нової програми «Модернізація бойових бригадних груп». При цьому середньорічний обсяг фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт і закупівель наземних роботів у рамках даної програми буде складати близько $1,3-1,5 млрд.
Аналогічна тенденція спостерігається у області розробки і впровадження безпілотних авіаційних комплексів, масова частка яких за планами командування Збройних Сил США до 2025 має складати 90% від усього парку авіації. При цьому більшу частину роботизованих засобів повітряного базування складають безпілотні літальні апарати тактичної та оперативно-тактичної ланки, а також БПЛА поля бою, які застосовуються підрозділами сухопутних військ США.
Схожа картина, однак з деяким відставанням, спостерігається у Росії, де прийнята і виконується комплексна програма «Роботизація ОВТ-2015», що почалася в 2000 р. Програма спрямована на проведення загальносистемних досліджень, формування науково-технічного й технологічного обрису перспективних робототехнічних систем, розробку експериментальних і дослідних зразків робототехнічних комплексів і покликана забезпечити: підвищення ефективності ведення бойових дій і скорочення втрат особового складу; можливість модернізації великої кількості штатних зразків озброєння та військової техніки, які при оснащенні їх модульним навісним устаткуванням дистанційного керування набувають нових якостей і можуть бути ефективно використані в безекіпажному варіанті при виконанні бойових завдань; вирішення бойових завдань, виконання яких пов’язане з високим ризиком для життя особового складу або взагалі неможливе без застосування безекіпажних засобів (подолання добре укріпленої оборони супротивника, ведення радіаційної, хімічної, біологічної й інженерної розвідки, мінування, розмінування, подолання мінно-вибухових загороджень, евакуація поранених із зони вогневого впливу противника та ін.).
У рамках програми «Роботизація ОВТ-2015» було розроблено та створено цілий ряд прототипів безекіпажних робототехнічних комплексів військового призначення, у тому числі: роботехнічний комплекс «Аліса» на базі танка Т-72; легкий роботехнічний комплекс «Клавір»; легкий мінний тральщик на базі штатної інженерної розвідувальної машини; переносний дистанційно-керований міні-робот розвідки і спостереження для оснащення спецпідрозділів і груп військової розвідки, що ведуть бойові дії у міських умовах.
Цілеспрямовано в цьому напрямку просувається Китай, військове керівництво якого уважно стежить за всіма кроками в області впровадження нових технологій у військовій сфері. Значний досвід мають Ізраїль, Канада, Швейцарія, Франція та Німеччина.
Таким чином, перехід провідних країн світу до нових високотехнологічних систем диктує необхідність впровадження у війська безпілотних (роботизованих) комплексів, що дозволяють досягнути підвищення ефективності, зміни характеру, форм та способів ведення збройної боротьби. У той же час, як показав досвід, наша держава виявилася не готовою до здійснення такого переходу.
Недооцінка значення роботизованих систем вищим командуванням ЗС України на протязі останніх десятиліть, а також неготовність до глобальної реорганізації і створення нової організаційної структури загальновійськових формувань ЗС, що забезпечують ефективне використання роботизованих комплексів, разом з недостатнім фінансуванням та відставанням у високотехнологічному секторі, призвели до того, що Україна не має безпілотних (роботизованих) комплексів власного виробництва. З другого боку, відсутність у структурі військових формувань інфраструктури, необхідної для обслуговування, матеріально-технічного забезпечення й застосування бойових робототехнічних комплексів наземного та повітряного базування, а також відсутність системи підготовки особового складу збройних силах для застосування та експлуатації роботизованих засобів фактично спричинили ситуацію, при якій закупівля безпілотних засобів за кордоном є неможливою.
За таких умов першочерговими кроком має стати затвердження та виконання комплексної Державної програми з розвитку безпілотних (роботизованих) комплексів, що включає етапи проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт із створення експериментальних і дослідних зразків безпілотних (роботизованих) комплексів; виготовлення й поставка у Збройні Сили України пілотних зразків робототехнічних комплексів і їх експериментальна експлуатація; оснащення військ бойовими безпілотними (роботизованими) комплексами, а також створення інфраструктури для їхнього обслуговування, матеріально-технічного забезпечення, застосування й навчання особового складу. Для практичного вирішення зазначених питань в провідних країнах світу створені Головні центри безпілотних (роботизованих) систем.
У США є низка центрів, які займаються розробкою, створенням та застосуванням безпілотних (роботизованих) систем, серед яких Robotics and Autonomous Systems Center, The Jet Propulsion Lab, Evolution Robotics, Intel Corp., iRobot Corp., California Science Center, The GRASP Laboratory at the University of Pennsylvania, Lab for Autonomous and Intelligent Robotics, Lincoln Laboratory Massachusetts Institute of Technology. Одним з визнаних світових лідерів у області розвитку безпілотних (роботизованих) систем є Ізраїль, який має центри, розміщені як окремо, так і в складі вищих навчальних закладів, а саме Cooperative Autonomous Systems lab., Technion Autonomous Systems Program Centers, Elbit Systems Ltd, Ariel University Center, Bar Ilan University, Ben Gurion University, Haifa University, Hebrew University, Tel Aviv University та Weizmann institute.
Основними завданнями центрів є дослідження проблем створення перспективних бойових зразків, аналіз використання безпілотних (роботизованих) комплексів у ході останніх збройних конфліктів, а також визначення можливих напрямів їх удосконалення, розробка технічних засобів військової робототехніки для автоматизації й інтелектуалізації зразків військової й спеціальної техніки. У галузі розвитку базових технологій і технічних засобів воєнної робототехніки головними завданнями є підвищення автономності робототехнічних комплексів, перешкодозахищеності каналів управління й зв’язку, удосконалення сенсорних систем, вирішення проблем автоматичного розпізнавання цілей, аналізу сцен і ситуацій, ідентифікації, а також групового застосування роботизованих засобів, у тому числі спільно зі штатними пілотованими зразками озброєння та військової техніки.
Серед навчально-наукових центрів Російської федерації, що займаються питаннями науково-технічного супроводження процесу створення безпілотних (роботизованих) комплексів різного призначення та їх впровадження можна виділити такі організації, як НДІ СМ МГТУ ім. Н.Е. Баумана, ЦНДІ РТК, МІРЕА, ІПУ РАН, ІПМ РАН, ІПМех РАН, НДІ МВС ЮФУ, МІЕТ, ІМ МДУ, СТАНКІН.
Для того, щоб перемогти в конфлікті, який відбувається та забезпечити своєчасне реагування на виклики і загрози сьогодення та майбутнього їх запобігання, стримування та нейтралізацію необхідно відійти від армії минулого, яку маємо на цей час та негайно формувати дієву високотехнологічну основу сучасної армії.
В Україні на цей час зазначена компонента в цілому та її окремі складові в силу ряду причин – відсутні.
А саме: не сформовані системи інформаційної та кібернетичної безпеки і кібер-війська, реальні сили спеціальних операцій, відсутні підрозділи та фахівці з бойового застосування роботизованих систем та систем оперативного управління силами і засобами, воєнна розвідка та її технологічне оснащення не відповідає реаліям сьогодення.
Це ж стосується нарощування, або розгортання цілісних систем їх дослідження і впровадження та підготовки військових фахівців за зазначеними напрямами.
Причинами цього є:
відсутність системності в розвитку зазначених напрямів та розпорошеність органів, підрозділів і структур, які в тому чи іншому вигляді ними займаються;
відсутність єдиного державно визначеного органу, відповідального за комплексну практичну реалізацію процесів визначення вимог до зазначених високотехнологічних систем для війн нового типу, супроводження їх розробки, випробування, оцінки, впровадження, відпрацювання бойового застосування та підготовки кадрів для них.
багаторазове та довготривале погодження процесу реалізації організаційних заходів зі створення та розвитку необхідних елементів для практичного створення такої системи з різноманітними структурами;
відсутність конкретних пропозицій та рішень від структур, що здійснюють погодження організаційних заходів на їх реалізацію (страх або небажання прийняти конкретне обґрунтоване рішення);
в порушення основного принципу військової справи щодо зосередження основних зусиль на головному напрямі відбувається розмивання заходів, задач і ресурсів стосовно вирішення одних і тих самих питань між значним колом виконавців за відсутності головної установи відповідальної за конкретні практичні результати. Якщо так зробити то навіть без додаткових витрат всі ці питаня можуть бути ефективно вирішенними.
Для проведення системної роботизації озброєння та військової техніки в Україні у коротко-строковий перспективі необхідно провести роботу щодо створення Головного центру роботизованих систем, провести комплекс загальних досліджень щодо створення, розвитку та застосування роботизованих систем, дослідити можливості вітчизняного промислового комплексу щодо розробки зразків роботизованих систем бойового та забезпечуючого призначення, а також їх комплектуючих з метою забезпечення ефективного застосування безекіпажних засобів.
У довгостроковому плані необхідно передбачити роботи щодо створення сімейств робототехнічних комплексів та оснащення їх елементами штучного інтелекту, створення спеціалізованої елементної бази військової робототехніки з метою мінімізації масогабаритних характеристик, створення сенсорних систем надрозрізнення. Виходячи із зазначеного вище основними завданнями перспективного центру безпілотних (роботизованих) систем мають бути:
проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень проблем розробки та впровадження безпілотних (роботизованих) систем, систем боротьби з ними.
аналіз світових тенденцій та науково-технічне обґрунтування створення і виготовлення безпілотних (роботизованих) систем різних класів, розробка й обґрунтування оперативно-тактичних та тактико-технічних вимог до них.
науково-технічне (воєнно-технічне) супроводження процесу створення безпілотних (роботизованих) комплексів та засобів керування безпілотними (роботизованими) засобами, в тому числі угрупованнями, та їх впровадження;
розробка та відпрацювання тактики бойового застосування безпілотних (роботизованих) систем, а також способів, методів та засобів боротьби з ними.
дослідження організаційно-штатної структури підрозділів експуатації та застосування безпілотних (роботизованих) систем і створення у відповідних структурах військ (сил) загальновійськових формувань високотехнологічної підтримки бойових дій військ (сил);
створення системи підготовки військових фахівців для потреб військ (сил) з експлуатації та бойового застосування безпілотних авіаційних комплексів та інших роботизованих засобів різного призначення і боротьби з ними, обробки спеціальної інформації від безпілотних (роботизованих) систем.
розробка та вдосконалення методичного, алгоритмічного та апаратно-програмного забезпечення елементів системи боротьби з безпілотними (роботизованими) системами.
У якості висновку можна відзначити, що роботизація бойових дій набуває характеру одного з домінуючих напрямків удосконалення систем озброєння та військової техніки провідних країн світу. Успіхи, досягнуті в розробці бойових машин, нано-, біо-, когнітивних технологій сприяють появі нових роботів з високим рівнем штучного інтелекту, робототехнічних засобів, що трансформуються, крилатих ракет, безпілотних літальних апаратів, космічних засобів, які дають змогу використовувати їх в автономних високоінтелектуальних системах. Розвиток методів їх групового застосування дозволяє наносити випереджуючі удари по противнику до візуального контакту з ним, здатен змінити не тільки характер бойових дій, але й саму суть війни, перетворивши її в змагання штучних інтелектів, на тактичному рівні фактично в електронно-роботизований вогневий бій.
Іван Скрипнюк,
Київ
ДАЙДЖЕСТ
ООО “ИНСТИТУТ ЭЛЕКТРОМАГНИТНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ” РАЗРАБАТЫВАЕТ СРЕДСТВА ДЛЯ БОРЬБЫ С БПЛА
Харьковским ООО “Институт электромагнитных исследований” ведутся активные работы по созданию эффективных средств для борьбы с БПЛА. Об этом Defense Express сообщил директор предприятия Юрий Ткач.
“Сегодня мы являемся свидетелями интенсификации и высокой эффективности применения беспилотных летательных аппаратов различного назначения. Поэтому, разработка средств для борьбы с БПЛА становится крайне актуальной уже сейчас и роль их в будущем будет только возрастать” – сообщил Ю.Ткач.
По его словам, один из ключевых подходов, который предприятие применяет на данном направлении, основан на использовании так называемых систем “объемного излучения”, способных перекрывать большие площади и генерировать мощное шумовое излучение в очень широком диапазоне частот от сотен мегагерц до десятков гигагерц.
Кроме того, по словам Ю.Ткача на сегодня есть также предложения использовать БПЛА в качестве носителей для микроволнового оружия. “На сегодня в Украине рядом организаций проявляется большой интерес к использованию микроволнового оружия для борьбы с БПЛА противника. Одновременно, рассматривается возможность оснащения БПЛА различными модификациями микроволнового оружия для нанесения ударов по целям противника. Причем предусматривается комбинированное использование микроволновых боеприпасов с другими средствами” – отметил Ю.Ткач.
В УКРАИНЕ ПРЕЗЕНТОВАЛИ БПЛА “CRANE” (ЖУРАВЛЬ)
В Украине прошла презентация новейшего малого разведывательного беспилотного аппарата “Crane ” (Журавль), который предлагается к принятию на вооружение украинской армии и поставкам на экспорт. Об этом передает 5 канал. Журналист телеканала Александр Аргат сообщил, что новый беспилотный комплекс разработан Национальной академией наук Украины (НАНУ) при финансовой поддержке со стороны государственного предприятия “ЗАВОД 410 ГА”.
Планёр самолёта представляет собой высокоплан с Т-образным хвостовым оперением и внешне схож с БПЛА RQ-11 Raven американского производства. Но в отличии от американского аналога БПЛА “Crane” имеет элероны на крыле и большие габариты.
Новый БПЛА предназначается для наблюдения в реальном масштабе времени текущего состояния беспокоящих мест за горизонтом, также позволяет подразделениям вести разведку, наблюдение и рекогносцировку опасных зон, не подвергая солдат риску и делая мониторинг зон специальными подразделениями менее заметным.
В зависимости от типовой нагрузки беспилотный летательный аппарат может подниматься на высоту порядка 7000 м, при этом дальность полета составляет порядка 10 км. Максимальная продолжительность полета 60 минут.
Общая стоимость комплекса “Crane” составляет около 250 тыс грн (около 21 тыс. долларов). (08.07.2014)
ГП «ЧАРЗ» ВЕДЕТ РАЗРАБОТКУ БПЛА «ЛАСТІВКА» ДЛЯ ВС УКРАИНЫ
ГП «Чугуевский авиационный ремонтный завод», входящее в ГК «Укроборонпром», ведет разработку БПЛА для ВС Украины. Об этом Defense Express сообщил главный инженер предприятия Эдуард Татузян.
«На данный момент нашим предприятием ведутся опытно-конструкторские работы по БПЛА «Ластівка». Параллельно мы также пытаемся подписать контракт с Министерством обороны Украины но, увы, результатов пока нет. Военное ведомство выразило заинтересованность в данном проекте, однако финансирования для изготовления опытного образца пока не поступало» – заявил Э.Татузян.
Кроме того Э.Татузян сообщил, что на заводе находятся четыре самолета Л-39, которые должны быть отремонтированы в интересах ВС Украины. По его словам, предприятие уже отремонтировало и передало МО Украины два самолета этого типа, а на ремонт остальных четырех от военного ведомства денег не поступало. «Финансирования со стороны Министерства обороны пока нет, зато есть задолженность перед нами в размере около 1,8 млн грн» – сообщил Э.Татузян. (27.03.2014)
ВС ВЕЛИКОБРИТАНИИ ВООРУЖИЛИСЬ 16-ГРАММОВЫМ ВЕРТОЛЁТОМ
Британский контингент в Афганистане получил на вооружение миниатюрные разведывательные беспилотники Black Hornet Nano (PD-100 PRS) производства компании Prox Dynamics. Как сообщается в пресс-релизе министерства обороны Великобритании, БПЛА достигает 10 сантиметров в длину, двух с половиной в ширину и весит всего 16 граммов.
Беспилотный вертолёт Black Hornet Nano оснащен миниатюрной камерой, способной передавать как видео, так и фото. С помощью миниатюрного БПЛА, в частности, можно быстро оценить обстановку за углом здания, из укрытия или из-за препятствия.
Несмотря на компактные размеры БПЛА способен работать при жестких погодных условиях. По данным BBC News, аппарат оснащен батареей и может преодолевать до 800 метров или находиться в воздухе до 30 минут.
На сайте Prox Dynamics отмечается, что аппарат имеет дальность до одного километра, развивает скорость до 36 километров в час и может управляться как при помощи GPS, так и по видеоконтроллеру. Кроме того, PD-100 имеет функцию автопилота. Общая масса аппарата и комплекса управления — менее одного килограмма.
Как сообщает BBC News, в общей сложности британское военное ведомство заказало 160 аппаратов Black Hornet Nano на 20 миллионов фунтов стерлингов (31,5 миллиона долларов). Применять аппараты в Афганистане начали еще в 2012 году.
Несколько ранее сообщалось, что Израиль начал разработку двух разведывательных беспилотников массой восемь и тринадцать граммов. БПЛА сделаны из пленки, оснащены подвижными крыльями и схожи в полете со стрекозой. (06.02.2013)
ВОСТОЧНЫЕ ГРАНИЦЫ ПОЛЬШИ БУДУТ ОХРАНЯТЬСЯ ПРИ ПОМОЩИ БПЛА
Восточные границы Польши будут контролировать при помощи беспилотных летательных аппаратов сил НАТО.
Как сообщает Польский культурный центр в Калининграде со ссылкой на СМИ страны, беспилотные самолеты будут вести наблюдение за передвижениями войск на восточной границе Польши. Страна будет включена в программу НАТО AGS (Alliance Ground Surveillance), целью которой является наблюдение за наземными объектами с воздуха.
Совет директоров NAGSMO, организации, управляющей программой НАТО AGS, приняла заявление министерства национальной обороны Польши об участии в этом проекте. Пресс-секретарь ведомства Яцек Соньта сообщил, что агентство приняло решение о подготовке соответствующих документов.
“После их пересылки в Польшу они будут подвергнуты обсуждениям и международным согласованием, как минимум, на протяжении шести месяцев”, – сказал Я. Соньта. Польша может быть принята в программу в начале 2014 года.
AGS представляет собой систему радаров, предназначенную для ведения наблюдения за наземными объектами и размещенных на борту беспилотных самолетов RQ-4 Global Hawk. Данные с них передается в оперативную базу AGS, а дальше – в разведывательные подразделения войск, участвующих в проекте. (05.04.2013)
ВДВ РОССИИ ЗАМАХНУЛИСЬ НА УДАРНЫЕ БПЛА
Командование Воздушно-десантных войск ведет работу с научно-исследовательскими институтами по разработке боевой винтокрылой машины будущего, сообщил командующий ВДВ генерал-полковник Владимир Шаманов.
«Она видится на стыке винтокрылого среднего вертолета с мощным комплексом вооружения, способным совершать боевые броски от 10 до 70 км. Со складывающимися винтами», – заявил В.Шаманов в понедельник на пресс-конференции в Москве.
По его словам, перспективная машина должна недорого стоить и быть простой в управлении.
В.Шаманов также добавил, что ВДВ заняты поиском робототехнических средств для решения задач в тылу противника с помощью дистанционного управления и новейших «беспилотников».
«Сегодня мы активно ведем поиск и сотрудничаем со многими фирмами по вопросам оснащения войск беспилотными летательными аппаратами, не только разведывательного, но и ударного характера», – заявил командующий ВДВ. (25.02.201)
ИНДИЯ РАЗРАБОТАЛА СВЕРХЛЕГКИЙ «БЕСПИЛОТНИК»
Организация оборонных исследований и разработок Индии (DRDO) работает над созданием сверхлегкого разведывательного беспилотного летательного аппарата, сообщает издание PTI.
По данным агентства, аппарат оснащен компактной видеокамерой, развивает скорость до 37 километров в час и может подниматься на высоту до 100 метров. Радиус действия БПЛА достигает двух километров. Использовать микробеспилотник планируется в операциях по борьбе с террористами и боевиками на северо-востоке Индии, а также в штате Джамму и Кашмир.
В январе блог Pakistan Defence писал, что DRDO испытала сразу несколько миниатюрных разведывательных беспилотников. Их габариты варьировались от 30 до 45 сантиметров в ширину, а масса — от 300 до 500 граммов. БПЛА назывались Black Kite, Golden Hawk и Pushpak и могли совершать полеты продолжительность до получаса.
Кроме того, по информации Pakistan Defence, DRDO испытала два более крупных беспилотника — Imperial Eagle и Sly Bird. Они весили менее двух килограммов и могли вместо обычной камеры нести термальную камеру ночного видения. Как сообщалось, все аппараты разрабатывались для переноски в рюкзаке и ручного запуска.
Ранее сообщалось о разработке при участии DRDO 1,5-килограммового разведывательного БПЛА Netra. Аппарат встал на вооружение индийских пограничников и внутренних войск. Кроме того, в Индии создаются разведывательные беспилотники повышенной дальности — Rustom и Nishant. На базе Rustom также планировалось создать новый ударно-разведывательный аппарат Rustom-2, близкий по характеристикам американским БПЛА MQ-1 Predator. (25.03.2013)
